Про мене

 Освіта:  Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Спеціальність: учитель географії, географ
Місце роботи: Городоцький ліцей № 1

Городоцької міської ради Хмельницької обл.
Посада: учитель географії
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист
Стаж роботи: 40 років
Проблема, над якою працюю: «Формування життєвих компетентностей учнів на уроках географії»
Моє життєве кредо:Якщо хочеш змінити світ – почни з себе.  Магатма Ґанді

Електронна пошта: lydarad4@gmail.com

Самоосвіта: 

·                          Освоєння сервісів Coogle та  Microsoft Office

·                           Розробка власного блогу.                        

·                          Освітній проект «ВСЕОСВІТА», пошук нових технологій, участь у   вебінарах,            обмін досвідом на платформі «Всеосвіта».

·                            Участь у вебінарах освітнього  проекту «На Урок».

  особиста сторінка на онлайн платформі  -https://naurok.com.ua/profile/144573

Учні все менше користуються бібліотеками, книжками, довідниками. Звичайно, на думку більшості вчителів, це не правильно. Але ми працюємо з учнями нового покоління, ми готуємо їх до життя в новому суспільстві, яке вимагає саме такої  сучасної особистості, готової жити в новому інформаційному суспільстві. Тож, на мою думку, як не складно вчителю освоювати нові інформаційно-комунікаційні технології, слід йти в ногу з часом, щоб бути вчителем компетентним, обізнаним в нових технологіях і направляти їх на корисне використання - навчання учнів своєму предмету. А для цього ми повинні створити в мережі Інтернет таке середовище, яке б з одного боку цікавило учнів, а з іншого було навчальним, направляло діяльність дитини на навчання. Саме таким середовищем і може бути сайт або блог вчителя. На таких блогах учитель веде постійний діалог зі своїми учнями та батьками, розміщує підготовчі матеріали до уроків, інтерактивні тести, пропонує додаткові матеріали. Під час вимушених канікул, карантину блог стає центром дистанційного навчання

Педагогічний портрет

Я вважаю себе щасливою людиною,  тому що працюю у школі, яка є для мене другою домівкою.  Щодня, приходячи  до школи, бачу допитливі і байдужі,  життєрадісні і сумні очі учнів, адже у всіх разні життєві умови. Мої учні – мої друзі, що довірили мені частку своєї душі.  Вони представники нового інформаційного  покоління, за ними майбутнє, а я – їхній наставник і це приносить мені задоволення, адже від мене також в значні мірі залежить розвиток майбутнього.

Сучасні діти технічно підковані, які добре розуміються в сучасних гаджетах і щоб їм було цікаво, в школі повинні бути сучасні вчителі, які ідуть в ногу з часом. Це спонукає до самоосвіти, пошуку нових технологій та постійного навчання, адже вчитель живе до тих пір, поки він вчиться, як тільки він перестає вчитись, в ньому помирає вчитель.

Проблемне питання, над яким я працюю «Формування життєвих компетентностей учнів на уроках географії» знайомить з новими технологіями, які дозволяють осучаснити навчання, зацікавити учня, спонукати до формування  ключових компетентностей.  Звичайно,  не всі форми та технології навчання можливо впровадити у школі, але більшість допомагають навчатися дітям, зацікавлюють, захоплюють і створюють  умови для пізнання ними нашого безмежного світу. Я намагаюсь «проживати» з школярами кожен урок, що дає мені можливість зрозуміти, вивчити їх потреби. Моє спілкування з учнями починається зранку на уроці а закінчується ввечері  у режимі онлайн. Ретельно підхожу до вибору засобів навчальної діяльності учнів, використовую сучасні технології навчання, максимально  залучаю в освітній процес сучасні засоби навчання (на скільки це можливо) та мережу Інтернет.

Я розумію, що передати всі знання дітям просто неможливо, тому визначила для себе основні завдання:  навчити думати, швидко знаходити необхідну інформацію та застосовувати її на практиці; самостійно приймати рішення; створити умови для формування ключових компетеностей учнів; допомогти їм у пізнанні світу і самих себе.  Вважаю, що для реалізації цих завдань корисне все, що допоможе дитині зрозуміти, засвоїти, запам’ятати та застосувати.

За час роботи у школі виокремила для себе основні принципи:

-          Жоден урок не повторюється.

-          Учень – це не дитина, яку треба вчити, а партнер у навчанні, з яким треба співпрацювати.

-          Урок має бути чесним і живим, тоді він ефективний.

-          Від плану уроку можна відступити, якщо якесь питання учням треба роз’яснити ретельніше або якесь здається неактуальним.

-          Розглядати тему не тільки з точки зору географії, а із застосуванням її у реальному житті.

-          На уроці можна пожартувати. І мені, і учням. І посміятись, якщо смішно.

Вболіваю за свою справу і школу. Щиро радію, коли мої учні здобувають призові місця на олімпіадах та конкурсах, адже успіх – перша причина радощів у навчанні. Стараюсь бути учням старшим другом і порадником. Іноді - нянькою, іноді - взірцем терпеливості. Люблю дітей, слухняних і не дуже, уважних і лінивих, цікавих і байдужих. Люблю, коли світяться їх очі. Тоді найлегше запалити в їх серцях вогонь, бажання вчитися.

Переконана, що успіх у моєму житті залежить від професійної компетентності та особистісних якостей, тому постійно перебуваю в пошуках нових методів стимулювання цікавості та мотивації пізнавальної діяльності учнів. Впроваджую передовий  педагогічний досвід у свою практику та із задоволенням ділюсь власним, зокрема поширюю свої розробки на онлайн платформах «Всеосвіта» та «На Урок». Завжди залишаюсь оптимістом. Захоплююсь кондитерською справою, плетінням, виробами з полімерної глини …

Життя ставить вимоги до випускника школи  ХХІ століття , який повинен

·        швидко діяти та приймати рішення в нестандартних  умовах;

·        навчатися протягом усього життя, самостійно             здобувати необхідну суму знань,  формувати досвід;

·        працювати з сучасними інформаційними технологіями, системами, різними джерелами  інформації, бути комунікабельним не тільки в межах своєї держави.

     У науковій літературі поняття ‘’компетентність’’ аналізується як структурна одиниця життєвих компетентностей, які об’єднують похідні,  ситуативні, комунікативні, інформаційні, економічні, інтелектуальні, соціальні.

         Вітчизняна наука використовує термін «компетентність» і «компетенція».

За визначенням О.Пометун, компетентнісний підхід – це спрямованість освітнього процесу  на формування й розвиток ключових компетентностей, серед яких:

 – соціальні, що характеризують  навколишню соціальну діяльність;

-мотиваційні – визначають  внутрішні інтереси   особистості;

 -функціональні показують рівень наукового сприйняття світу.

     А. Хуторянський визначає  структуру компетентностей у загальній ієрархії:

 ключові, загальнопредметні , предметні. Знання він аналізує як елемент, необхідний у структурі компетентностей, які повинні відповідати певним вимогам: науковості, глибині, міцності, систематичності, різнобічності та орієнтовані на розуміння, самостійне, активне, творче сприйняття  та творчу діяльність. 

     Значимість теми компетентнісного підходу в курсі географічної освіти обумовлена рядом інноваційних напрямів.

По – перше, система географічних знань створює фундаментальну базу для практичної діяльності особистості за різними напрямками.

По – друге, існує реальна можливість формування ключових компетентностей, уміння використовувати можливості навколишнього середовища та суспільства.

 По – третє, даний підхід забезпечує відповідну структуру інтеграції знань - від інформації до прогнозування різних сторін діяльності особистості та суспільства.

По – четверте, процес навчання має чітко виражений дослідницький характер, орієнтований на особистість, що постійно навчається, самовдосконалюється.

 Формування життєвих компетентностей:

·        соціальних,

·        комунікативних,

·        інформаційних,

·        полікультурних,

·        картознавчих.

Соціальна компетентність ґрунтується на усвідомленні учнями можливості та доцільності використання отриманих знань у реальному житті.

Комунікативна компетентність передбачає володіння учнями специфікою усної та письмової комунікацій, що особливо важливо у роботі та для соціального життя, адже людям, які не мають навичок спілкування, загрожує соціальна ізоляція.На уроках географії вона формується шляхом застосування групових форм організації навчання.

Полікультурна компетентність  полягає в    ознайомленні  з культурними особливостями народів і регіонів України через  використання  етнографічного матеріалу для підготовки до уроків

Одним із завдань географічної освіти є формування в учнів інформаційної компетентності. З цією метою вчитель повинен заохочувати школярів до роботи з додатковими джерелами інформації, навчити їх усвідомлено опрацьовувати набуті знання (складати тези, плани, конспекти тощо). Учні  впевнено працюють з Інтернет-ресурсами для підготовки навчального матеріалу. Вони знають, якими джерелами інформації можна скористатися для підготовки визначених учителем тем ( статистичні та табличні дані; опорні схеми ,матеріали географічної інформаційної системи).

Вивчення більшості шкільних предметів вимагає знання географічної карти та вміння користуватися нею. Картографічна підготовка учнів є одним із основних завдань географічної освіти, а вміння користуватися картами – навичками, що забезпечують більш глибоке засвоєння навчального матеріалу. Учні  вміють користуватися географічними картами для вирішення навчальних завдань. Більшість старшокласників  вільно читають географічні карти та використовують їх для характеристики країн і регіонів. Під час вивчення навчальних тем використовуються різноманітні за темою географічні карти. Проте частина учнів відчувають труднощі з пошуком на карті окремих географічних об’єктів.

Вміння самостійно набувати знання є невід’ємним складником компетентністно зорієнтованої моделі навчання. Усвідомлене засвоєння учнями програмового матеріалу, навички самооцінювання та оцінювання роботи інших є складниками компетентності самоосвіти та саморозвитку.

Творча компетентність. Більшість старшокласників упевнені, що вчитель географії завжди підтримає їх творчу ініціативу щодо підготовки позакласних заходів з предмета. Учні  вирішують разом із однокласниками поставлені вчителем навчальні завдання , використовують власні творчі здібності для підготовки до уроків географії, працюють над творчими проектами з географії, самостійно складають таблиці, схеми, карти з метою пояснення географічних процесів та явищ, можуть робити аргументовані припущення на основі раніше здобутих знань. Географічна компетентність практичного спрямування формується не лише під час засвоєння географічних знань, а й у процесі набуття учнями практичного досвіду, зокрема вимірювання, обчислення, побудови та аналізу графіків, схем, діаграм, таблиць, використання приладів спостереження.

       Серед основних характеристик творчої компетентності виділяються:

швидкість – кількість ідей ,що виникають за певний проміжок часу;

гнучкість – здатність швидко та   без особливих зусиль зосередити діяльність             на кількох напрямах, уміло трансформувати інформацію, досліджувати;

оригінальність – уміння      генерувати ідеї,  визначати оптимальні рішення;

Дидактичні основи реалізації компетентнісного навчання.

       Компетентнісний підхід, інноваційні  технології – це процес творчої інтеграції знань, ідей, переоцінки та перебудови понять, інформації в курсі природничих наук, коли створюються та реалізуються моделі навчання. Дослідницькі, інтелектуальні та інформаційні технології об’єднані в єдиній освітній системі.

       Навчальний процес вибудовую так, щоб учні    змогли послідовно підходити до розуміння базових компетентностей. В основі  їх діяльності      уміння навчатися,   мислити, переносити знання  у контекст нових ідей,  нових ситуацій, нового досвіду.

   У вивченні географії значимим вважаю такий підхід, що сприяє розвитку критичного аналізу, формує власну думку щодо подальшого розмірковування над усвідомленням висновків, передбачень, прогнозувань результатів, пошуку істини. Урок, як основна форма навчального процесу, орієнтований на формування компетентностей.

Досвід преконує, що релізація компетентностей здійснюється у процесі творчої діяльності,  співпраці, співтворчості, співробітництві  вчителя та учнів і приносить успіх. У цьому плані запроваджую  розроблений алгоритм.

Ключові компетентності та їх формування.

     У    системі базових компетентностей  значиме місце мають соціальні компетентності. Враховуючи вимоги сьогодення, навчаю дітей не просто мислити, а критично, осмисленно вести пошук істини. Серед різноманітних  засобів  навчання особливу увагу приділяю роботі із схемами – моделями різної модифікації:

-          вивчення особливостей понять, явищ , процесів;

-          встановлення взаємозв'язків між об’єктами дослідження;

-          здійснення класифікації об’єктів;проведення узагальнення навчального матеріалу;

-          реалізація теоретичних методів дослідження на основі порівняння та зіставлення.

     Головним у даному виді діяльності є використання учнями текстової, картографічної інформації у нестандартних умовах, переведення її у знакову, символічну систему. Вважаю доцільним запровадження наступності, структурного ускладення вивченого матеріалу в схемах – моделях та тезаурус – схемах.    Практикую на уроках створення та аналіз проблемних ситуацій, що підвищують не тільки пізнавальний інтерес,  але й активізують творчий пошук  школярів.

8 клас.Тема уроку. Рельєф України. Загальна будова поверхні .

 Проблема:

Чому на території Західної України знаходяться гори, а на території східної частини країни розміщені низовини?

  Працюють дві групи, які аналізують картографічний матеріал,  текст підручника,  ведуть зіставлення та порівнюють не тільки форми поверхні, але й досліджують умови їх утворення,  формування   тектонічної будови.

 Другий підхід до розв’язання проблеми.    

      Визначити значимість сучасних наукових досліджень щодо формування поверхні на рівні науковця, практика, пересічного громадянина країни та учня.

     У процесі дослідження діти роблять висновок про те, настільки важливо на сучасному етапі розвитку Землі знати та розуміти тектонічні процеси, причини природних катастроф їх вплив на умови життя населення.

      На шляху  аналізу проблеми використовую  пошуковий метод, який об’єднує проблемні та  творчі завдання. Важливість його в тому, що спосіб розв’язання проблеми учням не відомий і вони співпрацюють на рівні учень – учень та вчитель – учень.

 8 клас. Тема уроку. Тектонічна будова територіі України.

Проблема. Чому складна й різноманітна тектонічна будова території країни?

         Для її вирішення запроваджую систему запитань по Блуму:  відтворення інформації , аналіз, дослідження зв’язків, встановлення логічної структури та      творче вирішення проблеми.

        У  плані формування соціальних компетентностей використовую  дослідницький метод – МЕТОД  НАУКОВОГО  ПІЗНАННЯ .  

8 клас . Тема уроку. Геологічна будова території України.

          Як відомо, протягом геологічного літочислення спостерігалися значні зміни природніх умов.

 Завдання – дослідження , яке пропоную  провести учням самостійно,- порівняння природніх умов території України протягом геологічного літочислення та визначення причин відмінностей.

Перше над чим працюють учні – це аналізують різні джерела географічних знань(текст підручника, таблиці,  тематичні карти).

Друге – виділяють особливості природи кожної епохи.

Третє – аналізують причини змін природи .

Четверте – встановлюють закономірності   між зміною кліматичних умов на суходолі і морях, виділяють наявність тектонічних процесів.

П’яте – визначають чинники, що обумовили відмінності природніх умов різних регіонів.

Шосте –роблять  висновок по проблемі дослідження.

        Серед шляхів формування   соціальних компетентностей чільне місце посідають спостереження.  Чому даний вид діяльності результативний ?

        У ході спостереження – дослідження учні мають можливість, перш за все, бачити природні комплекси та їх компоненти, встановлювати  взаємозв’язки між ними, слідкувати за змінами, що відбуваються під дією зовнішніх сил.

Труднощі. Сучасне суспільство зацікавлене в людях, які вміють творчо мислити, котрі прагнуть до самореалізації, саморозвитку, відповідальності. Особисті спостереження свідчать про те, що випускники, як і раніше, будучи добре інформованими, володіючи навчальними уміннями й навичками, недостатньо підготовлені до взаємодії з соціальним середовищем, що змінюється, не упевнені у власних силах. Відмова від знаннєвої парадигми в освіті й перехід до особистісно зорієнтованого навчання, кінцевою метою якої є сформована особистість, спроможна до самореалізації в соціумі, володіння життєво важливими компетенціями, 19 дозволяють людині орієнтуватися в сучасному динамічному суспільстві, сприяють формуванню здатності швидко реагувати на запити часу. Виникає необхідність пошуку засобів цілеспрямованої підготовки учнів до входження в складне соціальне середовище, які допоможуть їм адаптуватися й успішно функціонувати в суспільстві

АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК